Для зниження дефіциту на ринку праці можна залучити до 3 млн студентів, літніх людей та людей з інвалідністю. При цьому до закінчення війни не варто розраховувати на масове повернення українців з-за кордону чи приїзд великої кількості іноземних трудових мігрантів, зазначив Олексій Мірошниченко, президент Конфедерації роботодавців України на конференції «СВІТИ 2024» премії HR-бренд. 

Олексій Мірошниченко відзначив, що цьогоріч у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти навчаються 1,76 млн студентів. Залучення хоча б половини з них на кілька годин на тиждень могла б зменшити напруженість на ринку праці.

Друга значуща група – працездатні люди у віці 65-75 років, які є професіоналами у своїх сферах. Наразі в Україні працює 413 тисяч людей цього віку, це 11% від 3,7 млн українців у віці 65-75 років. «Ці люди мають значний досвід роботи, і їм можна було б запропонувати повернутись на роботу. Залучення хоча б половини з них повернуло б на ринок праці до 1,2 млн людей», – відзначив Олексій Мірошниченко. За його словами, за останні два роки чисельність працівників старше 65 років зросла на 16%. 

Третя група – працездатні люди з інвалідністю. З 2,55 млн людей цієї групи роботу мають 427 тисяч. 

«Україна може отримати до 3 млн працівників, які можуть працювати онлайн, по кілька годин на день або у інших форматах. Їх залучення зробить значний вклад у розвиток трудового потенціалу України», – сказав Олексій Мірошниченко.

При цьому для ухвалення обгрунтованих рішень потрібна детальна інформація про потреби ринку праці. «Ніхто в Україні не зможе близько до реальності сказати, скільки сантехніків, водіїв, електриків, слюсарів чи медсестер зараз потребує якесь конкретне місто чи країна в цілому. Навіть у довоєнні часи ніхто не міг відповісти на ці питання, а тим більше зробити реальний прогноз на 5 чи 10 років. Без реальних даних про людські ресурси, їх вік, місце проживання та кваліфікацію неможливо спрогнозувати найближче майбутнє», – зазначив президент Конфедерації роботодавців України у колонці для «Дзеркала тижня». 

Тому в Україні потрібно створити систему, за допомогою якої можна було б скласти і вести баланс трудового потенціалу, прогнозувати потреби у професійних кадрах та оперативно забезпечувати кадрами сектори критичної інфраструктури. «Кожен керівник міста чи територіальної громади повинен знати кількість фахівців, які потрібні сьогодні для забезпечення функціонування критичної інфраструктури. І не тільки кількість, а й їхню кваліфікацію, вік виходу на пенсію, можливості найближчих закладів професійної освіти навчати таких працівників і підвищувати їхню кваліфікацію», – зазначив Олексій Мірошниченко.