В Україні з’явиться посібник, який допоможе підприємствам адаптувати колективи до найму фахівців з інвалідністю. 30 квітня ц. р. експертами Конфедерації роботодавців України був представлений проєкт рекомендацій для роботодавців «Розроблення та впровадження внутрішньої політики компанії щодо інтеграції осіб з інвалідністю». Посібник охоплює весь комплекс питань, які виникають від моменту підготовки до найму до створення фізичних умов та психологічної атмосфери для ефективної роботи працівників з інвалідністю. 

Проєкт рекомендацій розроблено Конфедерацією роботодавців України в рамках проєкту «Створення консультативної системи щодо інтеграції осіб з інвалідністю на робочі місця», який реалізується за підтримки Проєкту Міжнародної організації праці за фінансування Уряду Бельгії «Підтримка МОП України: запобігання трудової експлуатації та торгівлі людьми, підтримка розвитку підприємництва та інституційна підтримка соціальних партнерів» та Проєкту Міжнародної організації праці «Сприяння інклюзивному та сталому відновленню в Україні через соціальний діалог».

«Україна за 10 років втратила половину трудового потенціалу. Наша мета – сприяти максимально швидкому перезапуску ринку праці і зменшити дефіцит кваліфікованих фахівців. Сьогодні щонайменше 1,5 млн людей з інвалідністю не мають роботу. Шлях таких людей на ринок праці вимагає вирішення багатьох питань. Щоб пришвидшити цей процес, ми готуємо підприємства і пояснюємо, яким чином створити фізичні і психологічні умови, які дозволять працівникам виконувати роботу максимально ефективно. Для цього компанії мають розробити спеціальні політики, і ми вчитимемо, як це робити правильно», – сказав Олексій Мірошниченко, президент Конфедерації роботодавців України. 

Перший крок в розробці політики – проведення самоаудиту. «Ми пропонуємо роботодавцям зробити самооцінку, яка складається за нашими рекомендаціями в декілька етапів. По-перше, потрібно оцінити юридичну готовність: відповідність внутрішніх документів вимогам законодавства. Коли роботодавець зрозуміє, що правове поле дозволяє впровадити політику щодо інтеграції, то дуже важливо оцінити власні ресурси – адаптація робочих місць іноді потребує невеликих, але все ж таки ресурсів», – сказала експерт Конфедерації роботодавців України Олена Степаненко.

Наступний етап – оцінка готовності колективу прийняти працівника з інвалідністю, особливо коли компанія ще не мала такого досвіду. Наступні кроки – оцінка доступності простору та адаптація HR-процесів. 

У документах, що визначають політику інклюзивності, мають бути зафіксовані підходи до працевлаштування людини з інвалідністю, встановлені внутрішні стандарти, правила поводження в колективі, спілкування. «Ми радимо розробити план імплементації політики і періодично – раз на рік – проводити моніторинг її виконання. Це дозволить зробити бізнес більш стійким до викликів», – розповіла Олена Степаненко. 

Рекомендації будуть корисні не тільки керівникам підприємств всіх форм власності та HR-фахівцям, але і менеджерам з корпоративної відповідальності та внутрішнім тренерам, які працюють з бізнесом. 

«На основі посібника вже розроблена навчальна програма. Учасники тренінгів отримують матеріали курсу, відеоінструкції і пакет внутрішніх документів – фактично напрацьовану політику з усіма документами», – розповів Олексій Мірошниченко. 

Створення спеціальної політики – це великий крок, який робить бізнес на шляху до інклюзії, відзначила Перший заступник Голови Національної служби посередництва і примирення Світлана Запара. 

Штефан Тромель, Головний спеціаліст з питань інвалідності Міжнародної організації праці відзначив, що часто підприємства потребують оперативної поради щодо розробки політики адаптації працівників з інвалідністю. «Можливо, Конфедерація могла б відігравати роль такого порадника — наприклад, створити гарячу лінію, на яку роботодавець міг би зателефонувати і сказати: «Маємо конкретну ситуацію — як нам діяти?». Ще дуже важливо переглянути процес рекрутингу — щоб люди з інвалідністю отримували інформацію про вакансії», – відзначив Штефан Тромель. 

Отримати державне фінансування на адаптацію робочих місць буде простіше, якщо буде скасована вимога про наявність індивідуальної програми реабілітації. 

«Порядок надання дотацій за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю регулюється урядовою постановою 2006 року. Документ визначає, що потреба у створенні спеціального робочого місця та вимоги до нього встановлюються індивідуальною програмою реабілітації осіб з інвалідністю. Насправді, дуже мало людей з інвалідністю, для яких визначено індивідуальну програму реабілітації, і отримати роботодавцю державну підтримку для адаптації таких людей дуже складно», – відзначив Юрій Іванов, начальник відділу права на працю Офісу Омбудсмана.