Огляд національної та міжнародної практики підвищення рівня інклюзивності на ринку праці

Пропонуємо вашій увазі новий випуск міжнародного огляду рішень, які підвищують рівень інклюзивності ринку праці

02/07/2025

Пропонуємо вашій увазі новий випуск міжнародного огляду рішень, які підвищують рівень інклюзивності ринку праці.

У цьому аналітичному огляді досліджено понад 100 нормативних документів, урядових програм, корпоративних кейсів і досліджень з України, Польщі, Південної Кореї, Німеччини, Іспанії, Данії, Індії, Бразилії, США та ЄС.

Основні тренди:

Зростання зайнятості пенсіонерів. У Німеччині скасовано обмеження на додатковий дохід пенсіонерів, що призвело до подвоєння їхньої активності на ринку праці. У Південній Кореї функціонує програма сертифікації «Best 60+ Employer», стимулюючи роботодавців утримувати сеньйорів.

Інновації в інтеграції людей з інвалідністю. У Південній Кореї збільшено квоти та розширено програми підтримки, зокрема в місті Інчхон. У ЄС розробляються нові моделі дистанційної роботи для осіб з інвалідністю.

Гнучкі моделі зайнятості. Іспанія та Данія тестують чотириденний робочий тиждень і підтримують часткову зайнятість для старших вікових груп.

Виклики для молоді. В США генеративний ШІ скорочує кількість початкових вакансій, що потребує активних заходів із рескілінгу. У Індії розгортається масштабна програма підвищення кваліфікації молоді у сфері ІТ.

Підтримка молоді через оплату практик і стажувань. Чехія та Вʼєтнам активно впроваджують програми оплачуваних стажувань для молодих спеціалістів.

Збереження кадрів через соціальні послуги та ментальне здоров’я. Все більше компаній акцентують увагу на благополуччі працівників та створенні підтримуючого середовища.

Підвищення пенсійного віку як демографічна відповідь. Данія поступово підвищує пенсійний вік до 70 років, а Австрія стимулює зайнятість 60+ через податкові пільги.

 

Національна мережа «РАЗОМ»

Кадровий дефіцит у найближчі 3-5 років стане меншим за рахунок збільшення кількості школярів, які обирають професійне навчання і за 2-2,5 роки вийдуть на ринок праці. В колонці Олексія Мірошниченка, президента Конфедерації роботодавців України, зазначається, що щодедалі більше підлітків обирають раннє здобуття професії. Вже шостий рік поспількількість вступників до закладів професійної освіти зростає. Так, 2024 року до профтехів і закладів фахової передвищої освіти вступали 230 тисяч підлітків, а у довоєнному 2021 році – 210 тисяч. В основі такої тенденції – усвідомлений вибір професії та бажання підлітків 13-15 років якомога раніше почати заробляти.  

 

Ощадбанк підсилює інклюзивність та персоналізацію фінансових сервісів. Запущено інклюзивну програма «Моя безбар’єрність», яка забезпечує доступність банківських послуг для людей з інвалідністю й інших маломобільних клієнтів.  

 

Україна

Понад п’ять мільйонів українців і досі залишаються за межами країни після початку повномасштабної війни. За кордоном можуть залишитися від 1,7 до 2,7 мільйона громадян України. Багато з них уже інтегрувались у європейські суспільства та на ринку праці. Як свідчать аналітики, це суттєво ускладнює ймовірність їхнього повернення додому у найближчій перспективі.

Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), рівень працевлаштування серед українців, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, є вдвічі вищим, ніж серед інших груп біженців. Зокрема, у Польщі завдяки мовній близькості, історичним зв’язкам і відкритому доступу до ринку праці українці працевлаштовуються значно швидше, ніж у країнах із культурною дистанцією — наприклад, у Норвегії.

Аналітики Центру економічної стратегії попереджають: якщо прогноз справдиться, Україна ризикує втрачати щороку від 5,1% до 7,8% валового внутрішнього продукту.  

 

В Україні зростає попит на працевлаштування пенсіонерів. Відкриваються вакансії у роздрібній торгівлі, сфері обслуговування, логістиці та продажах у великих містах (Київ, Одеса, Львів) та регіонах (Південь і Захід).

Корпоративні ініціативи:  

• Перша приватна броварня (Одеса) шукає мерчендайзерів із повною зайнятістю та компенсацією витрат.  

• Сервіс BTAXI838 набирає водіїв на авто компанії або особистому транспорті з гарантованою оплатою від 35 000 грн (≈ 950 USD) на тиждень.  

• Медична компанія Тетафарм запрошує комірників на аптечний склад із офіційним оформленням і графіком пн–пт.  

• Мережа KFC пропонує оплачуване стажування для працівників без досвіду, гнучкий графік, нічні надбавки та бонуси.  

• Зоомагазин “Лап-Усик” у Києві платить до 23 000 грн (≈ 620 USD) за посаду продавця-консультанта.  

• PROSTOR відкрив позицію заступника керуючого з кар’єрним ростом.  

• Сервіс JobCar (Захід) пропонує водіям до 60 000 грн (≈ 1 620 USD) щомісяця із щоденними виплатами та покриттям витрат на паливо.  

• У меблевій компанії Плес менеджер із продажу може розраховувати на до 74 900 грн (≈ 2 020 USD).  

 

У Закарпатті стартує проєкт із працевлаштування та соціальної адаптації ветеранів за участю ОВА, обласної ради і служби зайнятості спільно з громадськими організаціями. Схожі заходи вже відбулися на Прикарпатті, Львівщині, Чернігівщині та Тернопільщині (4 області).  

Виклики та бар’єри: стереотипне ставлення роботодавців до колишніх воїнів, психологічні труднощі ветеранів у пошуку роботи (відсутність досвіду складання резюме, планування кар’єри), відсутність інформації про програми навчання й перекваліфікації.   

 

73% опитаних ветеранів навчилися швидко адаптуватися до змін;  67,4% — надавати першу медичну допомогу;  66,5% — працювати в команді;  64,6% — управляти людьми.  57% ветеранів мають труднощі з пошуком роботи; 37,3% вказують на невідповідність зарплати очікуванням, 36,3% — проблеми зі здоров’ям, 25,5% — психоемоційний стан, 23,3% — дискримінацію.  

Головною перешкодою для працевлаштування ветеранів є нестача комплексних програм перекваліфікації;  недостатня адаптація до цивільного ритму; обмежена кількість спеціалізованих вакансій.   

 

В Україні з 1 липня 2025 року набирають чинності оновлені правила для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) згідно з постановою Кабінету Міністрів №376. Основний фокус – реформа системи реєстрації та надання соціальної допомоги ВПО з метою зменшення бюрократичних перепон і підвищення прозорості. Відтепер Міністерство фінансів щомісяця перевірятиме, чи перебувають ВПО в Україні: у разі неналежного обґрунтування перебування за кордоном понад 90 днів підряд статус ВПО може бути анульований із припиненням усіх виплат і соціальної допомоги.   

 

McDonald’s в Україні найматиме на роботу підлітків від 16 років. Мережа обіцяє інвестувати в навчання молодих працівників, допомагати їм здобувати як професійні, так і особисті навички. Гнучкий графік дає змогу поєднувати роботу з навчанням та особистим життям.  

 

Robota.ua використовує екосистему з понад 20 AI-модулів («Єва» для модерації вакансій, «Адам» для аналізу резюме), які генерують 27% усіх результативних відгуків; генератор описів створює кожну п’яту публікацію, а 17% кандидатів користуються підказками для резюме.  

Інтеграція з держзастосунком «Дія» пришвидшує заповнення CV: близько 150 користувачів щотижня імпортують дані без додаткових форм.  

 

Вирішення проблем на ринку праці України шляхом швидкої імміграції — це утопічна стратегія.

Про це заявила перша заступниця міністра соціальної політики України Дарина Марчак. Працювати над залученням трудових й нетрудових мігрантів потрібно, але це передбачає значні інвестиції щодо побудови системи інфраструктури, яка буде працювати на таке залучення, а потім яка буде інтегрувати цих людей.

За талановитих мігрантів конкурують всі країни. Для того, щоб мігранти з інших країн приїхали в Україну, їм потрібно дізнатися про Україну, про те, які можливості вони тут будуть мати», — додала вона. Існує практика глобальних партнерств, коли країна заздалегідь проговорює з вищими навчальними закладами, чи професійними закладами в інших країнах про те, що: повідомляйте своїм студентам, що в майбутньому вони могли б приїхати й навчатися, чи працювати у нашій країні.  

 

Українські біженці стимулюють зростання економіки Польщі. Внесок українців у приріст ВВП Польщі склав 2,7% у 2024 році. Сім з десяти біженців (70%) вже працюють у різних секторах економіки. Серед жінок-біженок рівень зайнятості досягає 70%, що майже співпадає з показником поліактивного населення серед поляків (72%). При цьому 67% сімей українських біженців очолюють самотні жінки, які поєднують роботу з доглядом за дітьми.  

 

Більш детальніше