Пропонуємо вашій увазі новий випуск міжнародного огляду рішень, які підвищують рівень інклюзивності ринку праці.

Цей випуск охоплює липень-серпень 2025 року й аналізує понад 120 урядових рішень, досліджень та корпоративних кейсів з України, Німеччини, Франції, Польщі, США, Китаю, Японії.

 

Національна мережа «РАЗОМ»

Конфедерація роботодавців України створює консультативну систему бізнесу зі сприяння зайнятості людей з інвалідністю. 

Система включає практичні посібники: з працевлаштування людей з інвалідністю, з розробки політики створення умов для найму людей з інвалідністю та інтеграції таких працівників в колективах, а також послугу з розробки політики інклюзії на робочому місці. 4 та 7 липня відбувся пілотний тренінг щодо розробки та впровадження внутрішньої політики компанії щодо інтеграції осіб з інвалідністю у якому взяли участь фахівці мережі мультимаркетів «Аврора», Кернел, Укрзалізниці, КиївСтар, Епіцентр, МТП «Південний», Чернігівавтосервіс та інш.

Зовсім скоро послуга з розробки політики інклюзії буде доступна для членів Конфедерації роботодавців України, учасників національної мережі «Разом» та інших підприємств.

«Керівники та HR-фахівці підприємств під час тренінгу отримали практичні поради щодо створення інклюзивного середовища на підприємстві та дізнались більше про державну підтримку роботодавців при працевлаштуванні осіб з інвалідністю та відповідальність за порушення відповідного законодавства. Окрема увага приділяється бар'єрам, викликам, стереотипам та упередженням, з якими зіштовхуються роботодавці під час працевлаштування осіб з інвалідністю та створення інклюзивного середовища», – відзначила Оксана Медведська.

Вона відзначила, що розуміння питання найму людей з інвалідністю трансформувалось із забезпечення соціальної справедливості та рівності прав до розумної стратегічної інвестиції, яка приносить відчутні економічні та конкурентні переваги будь-якому підприємству. Україна переходить від моделі допомоги до моделі інвестицій в таланти.

Під час тренінгу детально розглядаються механізми державної підтримки роботодавців під час адаптації робочих місць для людей з інвалідністю, найбільш поширені практики підготовки колективу до нових працівників, які мають інвалідністю, детальні рекомендації про створення єдиної політики і її впровадження.

Тренінг розроблено Конфедерацією роботодавців України в рамках проєкту «Створення консультативної системи щодо інтеграції осіб з інвалідністю на робочі місця», який реалізується за підтримки Проєкту Міжнародної організації праці за фінансування Уряду Бельгії «Підтримка МОП України: запобігання трудової експлуатації та торгівлі людьми, підтримка розвитку підприємництва та інституційна підтримка соціальних партнерів» та Проєкту Міжнародної організації праці «Сприяння інклюзивному та сталому відновленню в Україні через соціальний діалог».  

 

Конфедерація роботодавців України на HR-конференції представила перший в Україні навчальний курс з розробки внутрішньої політики для адаптації працівників, які мають інвалідність. Курс орієнтований на керівників підприємств та HR-фахівців. Про можливості платформи «Разом» розповіла Олена Степаненко, експерт Конфедерації роботодавців України під час бізнес-кави, яку організувала Премія HR-бренд. Захід об’єднав HR-директорів та CEO провідних компаній.

Олена Степаненко розповіла про Платформу «Разом», на якій розміщено найбільш повний практичний посібник з працевлаштування людей з інвалідністю. Цьогоріч на Платформі буде опубліковано рекомендації з розробки та впровадження внутрішньої політики компанії щодо інтеграції осіб з інвалідністю, які мають допомогти працівникам з інвалідністю адаптуватись на робочому місці, а колективу – налагодити ефективну співпрацю з новими членами команди. Навчальний курс та Рекомендації розроблені в рамках проєкту Конфедерації роботодавців України «Створення консультативної системи щодо інтеграції осіб з інвалідністю на робочі місця», який реалізується за підтримки Проєкту Міжнародної організації праці за фінансування Уряду Бельгії «Підтримка МОП України: запобігання трудової експлуатації та торгівлі людьми, підтримка розвитку підприємництва та інституційна підтримка соціальних партнерів» та Проєкту Міжнародної організації праці «Сприяння інклюзивному та сталому відновленню в Україні через соціальний діалог».

«Працівники, які мають інвалідність, більш віддані своїм компаніям і старанніше виконують свою роботу. Плинність кадрів серед працівників з інвалідністю вдвічі менша, ніж загалом по підприємству – це показує опитування Конфедерації роботодавців», – розповіла Олена Степаненко.

«Приємно бачити, що принцип DEI – різноманіття, рівність та інклюзія – стає частиною нової культури: від великих міжнародних компаній до малого бізнесу. Це про рівні й справедливі умови для будь-кого: молоді, вікових кандидатів, молодих мам, людей з інвалідністю, ветеранів. Ці підходи змінюють не лише команди та корпоративну культуру, а й ринок праці та культуру країни. DEI формує довіру і дає можливість кожному бути почутим», – сказала Лариса Онипко, лідерка Премії HR-бренд.

«Всі українці, які мають бажання працювати, повинні мати можливість знайти гідну роботу. За оцінками Конфедерації роботодавців, в Україні близько 3 мільйонів людей можуть вийти на ринок праці. Це дозволить знизити дефіцит на ринку праці. А для українців, які знайдуть роботу, отримають можливість для гідного життя», – зазначила Оксана Медведська, виконавчий директор Конфедерації роботодавців України.  

 

Представники Міжнародної організації праці провели тренінг «Системна стійкість: зміцнення економіки через розвиток ринку». Від Конфедерації роботодавців України участь у тренінгу взяв Радник Конфедерації Родіон Колишко.

Цей захід був присвячений підходу «Market Systems Development» (MSD) – системному підходу до розвитку ринкових систем, який допомагає створювати ефективну, стійку та інклюзивну економіку, особливо в умовах відновлення після війни.

У заході взяли участь члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, представники Міністерства освіти і науки України, Державної служби зайнятості, соціальних партнерів, місцевої влади та громадських організацій.    

                

Офіс Міжнародної організації праці в Україні провів валідаційний онлайн-семінар «Аналіз миру та конфлікту». Під час заходу було презентовано дослідження щодо впливу війни на сферу праці та соціальний діалог в Україні.

Ключові висновки дослідження представив Ендрю Рассел (Endrew Russel), Старший фахівець із глобального розвитку Міжнародної організації праці, який понад 30 років працював у складних, конфліктних і перехідних суспільствах, досліджуючи вплив конфліктів на сферу праці.

Під час обговорення результатів дослідження експерт Конфедерації роботодавців України Олена Степаненко, зокрема, наголосила, що Конфедерація роботодавців України, не чекаючи настання мирних умов, розробляє курс для роботодавців, які тільки-но започаткували свій бізнес або планують це зробити. «Наш багаторічний досвід роботи переконує, що отримання роботодавцями систематизованих знань про організацію трудових відносин, основи соціального діалогу убезпечать їх від багатьох помилок та дадуть можливість зосередитися більше на питаннях відновлення країни ніж відповідаючи за порушення у сфері праці».

Радник Конфедерації роботодавців України Родіон Колишко, коментуючи результати дослідження, наголосив на важливості врахування питання вирішення колективних трудових спорів та обов’язкового залучення представників органів влади із стратегічним баченням розвитку економічної та соціальної системи повоєнної України.    

 

Експерти Конфедерації роботодавців України взяли участь у четвертій Конференції з питань відновлення України (URC2025), яка пройшла у Римі 10-11 липня 2025 р.

У рамках URC2025 під час панельної дискусії «Просування відновлення, орієнтованого на людину, через інклюзивні ринки праці, захист умов праці та ефективні трудові відносини», заступниця Генерального директора МОП Селеста Дрейк наголосила: «Держава має всі інструменти, щоб підвищити стандарти гідної праці та якісної зайнятості. Контракти на реконструкцію мають відповідати трудовим стандартам, а соціальні гарантії – охоплювати всі інвестиції у відновлення, незалежно від того, чи вони державні, або приватні».

Гідна праця, розвиток навичок, турбота про працівників, залучення жінок, молоді, ВПО, ветеранів та осіб з інвалідністю – усе це має бути в центрі економічного відновлення України.

Участь у конференції взяли представники Конфедерації роботодавців України: Оксана Медведська, виконавчий директор Конфедерації роботодавців України та Олена Степаненко експерт Конфедерації роботодавців. Детальніше…  

 

Представники Конфедерації роботодавців України взяли участь у тренінгу «На шляху до рівної оплати: ключові поняття та практичні підходи», проведений Міжнародною організацією праці.

«Рівна оплата – це не просто політична мета. Це основа післявоєнного відновлення України та її євроінтеграції», – зазначила Аїда Ліндмаєр, директорка Офісу МОП в Україні, відкриваючи навчання з гендерної рівності в оплаті праці.

Під час тренінгу учасники вивчали міжнародні підходи й юридичні інструменти, зокрема Конвенцію МОП № 100 та Директиву ЄС про прозорість оплати праці (2023/970), а також практичні механізми: гендерно-нейтральну оцінку роботи, колективні переговори тощо. Також учасники змогли ознайомитися з міжнародними прикладами, передовою практикою та чинним законодавством, успішно впровадженим на рівні ЄС, національному та місцевому рівнях, які застосовують принцип рівної оплати праці та отримали практичні рекомендації щодо просування цього принципу, спираючись на аналіз конкретних прикладів та отриманий досвід.

Навчання проходило частково онлайн, а завершальний етап відбувся очно в Міжнародному навчальному центрі МОП (ITCILO) у Турині, Італія.

Участь у тренінгу взяли представники уряду, організацій профспілок та роботодавців України та колег з Молдови .

Від Конфедерації участь у тренінгу взяла виконавча директорка Оксана Медведська.  

 

Україна

Скорочення офісних працівників – це початок нового тренду в Україні. Про це заявив Олексій Мірошниченко, президент Конфедерації роботодавців України у інтерв’ю телеканалу «Суспільне», коментуючи скорочення офісних працівників у двох великих компаніях – «Укрзалізниці» та «Новій пошті».

До кінця 2025 року «Укрзалізниця» планує скоротити щонайменше 25% адміністративного управлінського персоналу. Також про скорочення персоналу з офісів оголосила ще одна компанія – «Нова пошта». У результаті змін половина з 7 000 офісних працівників компанії можуть втратити роботу чи перейти ближче до посилок.    

 

Демографічний спад і шкільна міграція: виклики для освіти в Україні

На Вінниччині кількість учнів у школах за три роки знизилася з 166,4 тис. у 2021/2022 до 158,7 тис. у 2024/2025 навчальному році. Загалом за даними Держстату, на початок 2024/2025 року в українські школи ходили лише 3,74 млн дітей – мінімум за останні 30 років. Одночасно Міністерство освіти фіксує понад 345 тис. (9,3%) школярів, які навчаються за кордоном у сімейній формі або дистанційно, а дослідження ЮНЕСКО вказує на 665 тис. дітей у ЄС (екстраполяція – до 720 тис.). За даними УВКБ ООН, 1,4 млн переміщених українських дітей (3–17 років) нині проживають у Німеччині, Польщі, Чехії та Великій Британії.

Головні ризики: демографічний спад, пожвавлена міграція старшокласників через безпеку, страх мобілізації, війна, економічна невизначеність. Ланцюгова реакція серед підлітків підсилює відтік обох статей порівну (різниця у випускних класах до 10%). Через це вступників до вишів України у 2024 році було лише 197 тис. – найнижчий показник за дев’ять років.

Серед ініціатив: сімейна форма навчання за кордоном, приватні дистанційні школи, онлайн-програми, а на регіональному рівні – нові дистанційні курси, співпраця з міжнародними освітніми платформами та створення інноваційних центрів. Деякі виші запускають заходи для залучення абітурієнтів із-за кордону.

Без комплексної державної та регіональної політики із підтримки учнів і вчителів, модернізації шкільної мережі й мотивації молоді залишатися в Україні, критично поглиблюватиметься дефіцит людського капіталу, що загрожує сталому розвитку, економічній інклюзії й конкурентоспроможності країни.    

 

Проблеми працевлаштування українських ветеранів і пропозиції підтримки

Згідно з дослідженням Міністерства у справах ветеранів, 57 % демобілізованих ветеранів стикнулися з бар’єрами працевлаштування (27 % – не мали проблем, 4 % – не змогли відповісти, 12 % – не шукали роботу). Основні виклики – низькі зарплати, проблеми з фізичним здоров’ям та психоемоційним станом; майже 25 % ветеранів вказали на дискримінацію під час пошуку роботи.  

У процесі служби ветерани здобули вміння, що цінують роботодавці: адаптивність (73 %), домедична допомога (67,4 %), робота в команді (66,5 %) та менеджерські навички (64,6 %). Наразі найактуальніша підтримка – перенавчання (50 %), запровадження квот (49,7 %), додаткова освіта, психологічна допомога і допомога в працевлаштуванні (по 45 % кожна).  

Серед діючих ініціатив роботодавців: програми перенавчання (32,9 %), гнучкий графік (22,6 %) та психологічна підтримка (21,9 %). Проте 34,2 % компаній не мають або вважають неефективними свої програми для ветеранів.  

Посилення системи квот, розвиток професійного перенавчання та психологічної допомоги можуть підвищити економічну інклюзію ветеранів, покращити їхній добробут і зміцнити соціальну згуртованість в умовах відновлення країни.  

 

Старіння населення й дефіцит кадрів в Україні: боротьба з ейджизмом як ключ до відновлення економіки   

Глибока демографічна криза в Україні суттєво впливає на ринок праці. Частка громадян віком від 65 років зросла з 12 % у 1991 році до 18 % у 2021-му, а в 2024 році сягнула вже 22 %. Через війну та низькі показники народжуваності, за прогнозами демографів, населення може скоротитися до 28,9 млн осіб до 2041 року та до 25,2 млн до 2051 року.  

 За даними Мінсоцполітики, 74 % роботодавців відчувають кадровий дефіцит, а середній розрив у штаті становить приблизно 15 %. Для повноцінного відновлення економіки необхідно залучити додатково 4–5 млн працівників. Головна ініціатива держави — подолання ейджизму: 69 % чоловіків і 67 % жінок віком 50+ стикалися з дискримінацією під час пошуку роботи. Представники влади закликають забезпечити рівні умови для всіх вікових груп, аби долучити старших українців до активного ринку праці.  

Серед викликів виділяються тривала війна, зменшення робочого ресурсу та стереотипний підхід роботодавців. Натомість запропоновані практичні рішення — антивікова політика в компаніях, гнучкі умови праці та інформаційна підтримка старших претендентів.  

 

Сезонна зайнятість в Україні: Одеса б’є рекорди, Карпати відстають   

В Одесі в червні 2025 року кількість оголошень про сезонну роботу зросла майже на 80% порівняно з червнем 2024-го. Медіанна зарплата працівників у готельно-ресторанній сфері підвищилася на 17%. На одну вакансію надходить у середньому 42 відгуки. Найпопулярніші позиції — «Початок кар’єри», офіціанти та продавці.  

Натомість у Карпатському регіоні (Ворохта, Яремче, Славське, Рахів, Верховина, Синевир тощо) кількість сезонних вакансій упала на 25%, а рівень оплати праці знизився пропорційно. Попит на роботу лишається суттєвим — в середньому по 12 відгуків на одну пропозицію.  

Прямі державні або місцеві ініціативи в матеріалі не згадані, натомість найважливішим драйвером зростання виступає відновлення внутрішнього туризму та активність готельно-ресторанного бізнесу. Гостра конкуренція за кадри в Одесі свідчить про позитивну динаміку економічної активності та підвищення платоспроможності регіону. У Карпатах, попри зниження кількості вакансій, збереження двозначного зацікавлення працівників дозволяє місцевому бізнесу тримати кадровий ресурс.  

Пожвавлення ринку сезонної праці в Україні сприяє економічній інклюзії, стимулює внутрішній туризм і поліпшує добробут населення. Різноспрямовані регіональні тренди відіграють ключову роль у забезпеченні сталого розвитку туристичних територій.  

 

Стратегічна міграційна політика як відповідь на кадровий дефіцит в Україні

Нині близько 7 млн українців перебувають за кордоном, і до 70% із них, за оцінками експертів, не повернуться після перемоги.

Для компенсації дефіциту на ринку праці запропоновані ініціативи:  

• Розробка та ухвалення нової Стратегії міграційної політики до 2035 року – спільна робота Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, Інституту демографії НАН та Міжнародного фонду «Відродження».  

• Жорсткий державний контроль: фільтрація за країнами походження та участь СБУ у визначенні безпечних для працівників держав.  

• Соціалізація мігрантів через мовні курси, житлові програми й адаптаційні заходи, відповідальність роботодавців за інтеграцію.  

• Сфокусувати залучення працівників із країн Центральної Азії (зокрема Узбекистан) та інших держав із високим потенціалом трудових ресурсів.

Ризики та бар’єри:  

• Можливі внутрішні конфлікти, культурні та релігійні розбіжності.  

• Високий мовний бар’єр і потреба в професійній підготовці.  

Упровадження продуманої міграційної політики може стати ключем до відновлення української економіки, сприяти сталому розвитку, посиленню економічної інклюзії, підвищенню добробуту та згуртованості суспільства.  

 

Відтік медсестер та розвиток людського капіталу – ключові виклики української медицини

Україні пропонують адаптувати досвід Норвегії у подоланні дефіциту медсестер. У Норвегії використовують штучний інтелект там, де можна замістити медпрацівника. В

Україні вже розроблено стратегію розвитку медсестринства, однак необхідні додаткові стимули для вступу в професію та утримання діючих кадрів. Передбачається закривати не лише поточні вакансії, а й ті, що можуть з’явитися через відтік фахівців.

Запровадження комплексної стратегії з розвитку та мотивації медичного персоналу, поєднане з економічною підтримкою сфери та прозорим діалогом, здатне посилити стійкість системи охорони здоров’я, сприяти економічній інклюзії та підвищенню рівня життя громадян.  

 

Кадровий дефіцит в Україні стимулює гнучкість і інклюзію на ринку праці

Розвиток ринку праці України в умовах гострого дефіциту кваліфікованих «блакитних комірців» відбувається через еміграцію, мобілізацію та старіння населення. Слюсарі, зварювальники, електрики, водії й навіть менеджери з продажу перебувають у дефіциті, й держава разом із бізнесом конкурують за таких фахівців.  

Корпоративні ініціативи (OLX Робота, ЮРІЯ-ФАРМ, Boichak trading house) змінюють кадрові вимоги: роботодавці відкриті до кандидатів 45+, пенсіонерів і жінок у «чоловічих» професіях, автоматизують фізичні процеси там, де через гендерні або вікові обмеження працюють машини. Кількість вакансій з параметром «підходить особам пенсійного віку» на платформі OLX Робота зросла до 54 000 (плюс 33% порівняно з 2023), а в І кварталі 2025 додано ще 20 000 оголошень (~548 $).  

Зарплатні очікування кандидатів зросли: 30% вважають прийнятною 30–50 тис. грн (~822–1 370 $), 29% – 20–30 тис. грн (~548–822 $), 25% – понад 50 тис. грн (>1 370 $). Натомість середня пропозиція роботодавців становить 22 500 грн (~616 $).  

Серед ризиків — демографічний спад, структурна диспропорція між «білими» і «блакитними комірцями», недостатня привабливість професій для молоді. Практичні рішення включають гнучкі графіки, прозорі умови, програми перекваліфікації, державно-приватне партнерство для працевлаштування ветеранів, людей з інвалідністю та молодих батьків.  

 

Світові тенденції 

Штучний інтелект спричиняє масштабні скорочення у світовому технологічному секторі

За даними Trueup Tech Layoff Tracker, у 2025 році через ШІ було скорочено понад 77 000 позицій (у середньому 495 осіб на день; торік – 653/день). Лідери ринку оголосили такі звільнення: Microsoft – 6 000 фахівців (інженери, маркетологи, юристи, дослідники), IBM – 8 000 працівників HR, Google – 10 000, Salesforce – 700, а також значні скорочення в Klarna і Duolingo.  

Прогнози Всесвітнього економічного форуму свідчать, що ШІ ліквідує 92 млн робочих місць, але водночас створить 170 млн нових можливостей. Однак багатьом тридцятирічним працівникам важко перекваліфікуватися, адже конкретних програм мало: Ikea пропонує звільненим кол-центрам навчитися дизайну інтер’єрів, IBM взялася підготувати 2 млн осіб до роботи з ШІ.  

Серед викликів – відсутність централізованих стратегій перекваліфікації, ризик посилення нерівності (насамперед для початкових/низькокваліфікованих позицій) та невизначеність щоденних гарантій зайнятості.  

Без системних державних і корпоративних ініціатив із перенавчання й підтримки вразливих груп технологічна трансформація може призвести до зростання соціальної нерівності, підірвати економічну інклюзію та добробут мільйонів працівників.  

 

Зростання міжнародної міграції: глобальні та регіональні тренди

У 2024 році загальна чисельність міжнародних мігрантів у світі досягла 304 млн осіб – удвічі більше, ніж 1990 року.

• Країни Перської затоки (Катар, ОАЕ, Кувейт) лідирують за часткою іноземців у населенні. У Катарі 76,7% жителів – мігранти. Цей показник відображає високу залежність від іноземної робочої сили в нафтогазовому секторі та будівництві.  

• Маленькі, але фінансово потужні держави – Монако, Ліхтенштейн та Андорра – теж мають надзвичайно високі долі мігрантів як важливі туристичні і банківські центри.  

• За абсолютною чисельністю лідирують США: 52,4 млн осіб, або 15,2% населення. Україна в цьому рейтингу на 50-му місці з часткою мігрантів 13,4%.    

 

Нерівномірна готовність країн до освітніх викликів штучного інтелекту

Дослідження Університету Джорджії проаналізувало національні стратегії розвитку штучного інтелекту в 50 країнах із особливим акцентом на освіту та ринок праці. Основний фокус – підготовка майбутньої робочої сили до змін, спричинених ШІ.  

• Ключові дані:  

  – 65 % учнів початкової школи, за оцінками, працюватимуть у професіях, які сьогодні не існують.  

  – Лише 13 із 50 країн надали високий пріоритет освітнім ініціативам зі ШІ (серед них 11 європейських, а також Мексика й Австралія).  

• Ініціативи та підходи:  

  – Європейські лідери, Мексика й Австралія створили культуру навчання впродовж життя.  

  – Німеччина популяризує ШІ серед усіх вікових груп.  

  – Іспанія вводить базові знання про ШІ вже в дитсадках.  

  – Багато країн приділяють увагу вищій освіті, галузевим програмам і стажуванням.  

• Виклики та бар’єри:  

  – Нерівномірний рівень готовності: США мають лише середній пріоритет з освітніх аспектів ШІ.  

  – Вразливі групи (люди похилого віку, безробітні, ті, хто позбавлений цифрового доступу) практично не охоплені програмами.  

  – Дефіцит “м’яких навичок” (креативність, комунікація, співпраця), які є критично важливими для адаптації.  

Нинішні підходи демонструють суттєву диспропорцію в підготовці робочої сили до ери ШІ. Системне включення технічних і соціально-емоційних компетенцій може посилити економічну інклюзію, підвищити конкурентоспроможність країн і сприяти більш сталій та згуртованій світовій спільноті.  

 

Більш детальніше