Уряд 17 грудня 2025р. ухвалив Постанову № 1673 (далі – Постанова 1673), якою затвердив принципи, критерії та межі розумного пристосування і універсального дизайну, що мають застосовуватися, зокрема і  під час працевлаштування осіб з інвалідністю.  

Нагадаємо, що з 1 січня 2026 року набирає чинності стаття 17¹ Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», якою   передбачено, що з метою створення для осіб з інвалідністю рівних умов для отримання роботи, праці, проходження професійного навчання та просування по роботі (службі) роботодавці здійснюють заходи розумного пристосування.

Важливим аспектом для роботодавців  є визначення в Постанові 1673 непропорційного або невиправданого тягаря розумного пристосування — це значні витрати фінансових або інших ресурсів, яких може зазнати суб’єкт впровадження, тобто роботодавець,  в разі здійснення заходів розумного пристосування, якщо їх залучення є складним або надміру затратним для нього. 

Роботодавець не зобов’язаний робити зміни, які призведуть до надмірних витрат, що ставлять під загрозу стабільність компанії.

Проте є суттєвий  нюанс: обов’язок доводити, що захід з розумного пристосування є надто дорогим або складним, покладається на роботодавця. 

При оцінці враховуватимуться такі фактори:

- фінансові, матеріальні, організаційні витрати, необхідні для здійснення заходу; 

- фінансово-організаційна спроможність суб’єкта впровадження; 

- потенційний вплив заходу на основні процеси та ресурси суб’єкта впровадження;

- інші фактори, що мають суттєве значення в конкретній ситуації.

Під час вибору заходу розумного пристосування роботодавець  має право розглядати альтернативні рішення і надавати перевагу найбільш оптимальному варіанту для нього та працівника з інвалідністю.

З текстом Постанови 1673 можна ознайомитися тут