Міністерство соціальної політики України – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, у тому числі стосовно зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема таким шляхом:

• підготовки законодавчих ініціатив, у тому числі підготовки законопроектів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, власних нормативно-правових актів;
• здійснення спрямування, контролю та координації діяльності Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та його територіальних відділень, що відіграє ключову роль у забезпеченні виконання квотної системи щодо робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю є неприбутковою бюджетною установою. Одним з основних завдань Фонду є забезпечення в межах своїх повноважень реалізації заходів щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема сприяння створенню робочих місць;
• реалізації Пенсійним фондом України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, окремих завдань у частині забезпечення обміном інформацією (через Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування) з Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю щодо створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, а також відомостями, необхідними для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування таких осіб;
• здійснення спрямування, контролю та координації діяльності державних реабілітаційних закладів, що надають послуги з комплексної реабілітації, зокрема професійної, трудової, соціальної, психологічної реабілітації, що є важливими компонентами підвищення рівня зайнятості.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) –  центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу; формування та реалізацію державної політики у сфері охорони праці, гігієни праці, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення, зокрема таким шляхом:

• підготовки законодавчих ініціатив, у тому числі підготовки законопроектів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, власних нормативно-правових актів;
• здійснення спрямування та координації діяльності Державної служби зайнятості, яка реалізує державну політику у сфері зайнятості, профорієнтації населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття; сприяння громадянам у підборі підходящої роботи; надання роботодавцям послуг із добору працівників; додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян, які неконкурентоспроможні на ринку праці, зокрема осіб з інвалідністю;
• реалізації Державною службою України з питань праці, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, окремих завдань в частині забезпечення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зокрема виконання роботодавцями встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Антимонопольний комітет України, який відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» є уповноваженим органом, до повноважень якого належить:

• отримання та розгляд повідомлень про нову державну допомогу від надавачів такої допомоги;
• визначення належності до державної допомоги заходів з підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, оцінювання допустимості державної допомоги для конкуренції, прийняття рішень;
• збирання та проведення аналізу інформації про заходи з підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, вимагання від надавачів та отримувачів державної допомоги, їх посадових осіб інформації, у тому числі з обмеженим доступом, необхідної для прийняття рішень.

Соціальні партнери – громадські організації, що опікуються захистом прав осіб з інвалідністю, зокрема на працю, організації, що представляють інтереси роботодавців та профспілок, зокрема в частині проведення соціального діалогу, опрацювання законодавчих ініціатив органів влади, підготовки пропозицій до законодавства тощо.