Для працівників з інвалідністю при прийнятті на роботу може встановлюватися випробувальний термін, за винятком осіб з інвалідністю, які були направлені на роботу за рекомендацією медико-соціальної експертизи (МСЕК) (ч. 3 ст. 26 Кодексу законів про працю України).

Однак слід пам’ятати, що при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників (п.2 статті 2 Закону України від 15 березня 2022 р. № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Випробування працівнику встановлюється саме при прийнятті на роботу, але не може бути умовою до укладення трудового договору.

Умова щодо встановлення випробування при прийнятті на роботу має бути зафіксована у заяві працівника, трудовому договорі, а також у наказі про прийняття на роботу. Відсутність відповідної умови у зазначених документах дає підстави вважати, що працівника прийнято на роботу без випробування.

Загальний строк випробування при прийнятті на роботу – не більше трьох місяців, за погодженням з профспілкою строк випробування може бути встановлений на шість місяців, але для робітників – не більше одного місяця. Крім того, слід пам’ятати, що до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (стаття 27 КЗпП України). 

Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах (стаття 28 КЗпП України).

Стажування — це різновид підвищення кваліфікації з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку може претендувати випускник закладу освіти чи зареєстрований безробітний у роботодавця.

Законодавство про стажування розповсюджується і на осіб з інвалідністю з урахуванням особливостей щодо робочого місця і рекомендацій МСЕК або ЕКОПФО.

Стажування може проводитися для працівників з інвалідністю, які здобули професійну освіту і потребують досвіду практичної роботи (розширення компетенції) за набутою професією (спеціальністю), або для тих, які тривалий час не працювали і бажають відновити чи удосконалити свої знання, уміння та навички в практичній діяльності, або для тих, які ще здобувають освіту.

На підприємствах усіх форм власності існує тільки 2 види стажування:

• стажування здобувачів освіти (відповідно до Закону України від 05 вересня 2017 р. № 2145-VIII «Про освіту»);
• стажування зареєстрованих безробітних (відповідно до наказу від 31 травня 2013 р. № 318/655 «Про затвердження порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19 червня 2013 р. за № 1029/23561).

Стажування здобувачів освіти. Відповідно до умов статті 29 Закону України від 05 липня 2012 р. №5067-VI «Про зайнятість населення» передбачено проведення стажування для молоді. Також постановою КМУ від 16 січня 2013 р. № 20 затверджено порядок укладення договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця і Типову форму договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця.

Стажування здобувачів освіти в роботодавця відбувається у вільний від навчання час.

Договір про стажування укладають роботодавець та стажист (у разі досягнення ним повноліття) або його батьки, інші законні представники.

Одночасно з укладенням договору про стажування роботодавець затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування.

У наказі про проходження стажування зазначається така інформація:

• строки і місце його проходження (структурний підрозділ);
• професія (кваліфікація) або спеціальність (освітній ступінь) стажиста;
• режим стажування (тобто розподіл часу стажування, тривалість стажування і відпочинку),
• керівник стажування – відповідальний за проведення стажування працівник юридичної особи або ФОП, який в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

За керівником стажування може бути закріплено не більше двох стажистів.

Обов`язково зі стажистом проводиться інструктаж з охорони праці.

Строк стажування не може перевищувати шести місяців. А тривалість роботи під час стажування не повинна перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників. Відомості про проходження стажування вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Роботодавець забезпечує стажисту оплату праці; належні умови роботи, дотримання правил і норм охорони праці, безпеки праці та виробничої санітарії.

Після закінчення стажування стажистові видається висновок про його результати, в якому зазначаються виконані роботи, оцінка якості їх виконання, а також характеристика професійної компетентності, особистих та ділових якостей стажиста.

Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки (за наявності), яка в разі відсутності на вимогу працівника оформлюється згідно із законодавством.

Стажування осіб з інвалідністю, які є зареєстрованими безробітними, може здійснюватися так:

• безпосередньо у роботодавця – замовника кадрів;
• на курсах цільового призначення.

Строк стажування безробітних на курсах цільового призначення залежить від мети і складності навчання. Тривалість його від 20 до 500 годин.

Стажування на замовлення роботодавців здійснюється за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується центром зайнятості.

При забезпеченні роботодавцем професійного навчання безробітного шляхом стажування та його подальшого працевлаштування центром зайнятості укладається договір з роботодавцем і безробітним.

Суттєвою умовою договору є обов’язок протягом 30 календарних днів після завершення професійного навчання на замовлення роботодавця безробітного працевлаштуватися, а роботодавця працевлаштувати безробітного.

Фінансування професійного навчання безробітних та пов’язаних із ним витрат здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

Крім договору про стажування, на підприємстві необхідно оформити ще такі документи:

• наказ керівника підприємства про зарахування на стажування (з зазначенням терміну навчання і керівника навчання від підприємства);
• індивідуальна програма стажування, що затверджується роботодавцем і погоджується центром зайнятості (де визначається термін стажування не більше трьох місяців з урахуванням 40-годинного тижневого навантаження, зміст завдань та обсяг часу, відведений на її виконання);
• звіт про стажування, який складає безробітний і подає керівнику стажування не пізніше, ніж у передостанній день стажування. Він має містити відомості про виконання всіх розділів програми, зокрема розділу з охорони праці та стислі пропозиції безробітного стосовно набутого досвіду.

Після завершення стажування, професійного навчання безробітних у роботодавця-замовника кадрів безробітні отримують довідку.

Запис про проходження стажування вноситься до трудової книжки стажиста.